Відмінність проявів сенсорної чутливості у нейровідмінних (ASD, ADHD, AuDHD) і нейротипових

Сенсорні особливості часто не виглядають як «щось особливе». Їх плутають із характером, настроєм чи кажуть, що “ти перебільшуєш”, “драматизуєш”. 

Але в реальності вони можуть сильно впливати на якість життя — і твою, і тих, хто поруч. Особливо, якщо ти нейровідмінна людина з ASD, ADHD або AuDHD. 

ASD (укр. РАС) – розлад аутистичного спектру
ADHD (укр. РДУГ) – розлад дефіциту уваги і гіперактивності
AuDHD – РАС + РДУГ

Надалі будемо використовувати термінологію англійською мовою, бо вона компактніша

Для нейровідмінних характерні порушення сенсорної обробки інформації. Вони можуть бути як незначні, так і дуже виснажливі (так званий спектр) та істотно впливати на якість життя людини. 

Тому не варто порівнювати свій набір проявів з набором проявів подруги чи партнера. Ви обидва можете бути нейровідмінними, мати один діагностичний профіль, наприклад AuDHD, і при цьому разюче відрізнятись у поведінці та реакціях. Але, звісно, спільне теж буде.

Діагностика і оцінка

Під час діагностики важливо дивитися на повсякденне життя людини, сенсорні особливості, а не лише результати тестів. Тести не можуть охопити все і часто не показують реальної картини, якщо особливості слабко виражені або добре замасковані роками.

Примітка: саме з цієї причини ми прибрали з платформи тести на РДУГ, хоча як би не заклик “а давай оформимо тест, щоб було гарно і зручно” – не знаю коли платформа взагалі б зʼявилась 😇

Сприйняття сигналу

Є значна різниця між сприйняттям сенсорних стимулів у нейротипових (НТ) і нейровідмінних/нейродивергентних (НД) людей.

У НТ нервова система адаптується, у НД – перевантажується. Чому так відбувається – розбираємо на прикладах.

1. Як нейротипова нервова система адаптується

Чим довше НТ людина знаходиться в контакті зі звуком, запахом, візуальним стимулом, тим більше мозок звикає і перестає помічати ці сигнали. 

Таламус відфільтровує їх і передає далі лише те, що справді важливо. Тому зазвичай такі сигнали сприймаються нейтрально і не викликають сильної емоційної реакції – мозок просто фіксує їх як факт, нервова система на ньому не концентрується і не “зависає”.

А емоційна реакція частіше за все пов'язана саме з ситуацією і не є прямою реакцію на цей стимул.

Приклад: Вечір. Прохолодно. Чоловік приносить плед НТ дружині.

Вона в нього згортається і відчуває радість і задоволення від прояву уваги і турботи. Навіть, якщо плед трохи колеться (стимул) це майже не впливає на емоційну реакцію.

Дотик пледа - просто факт, а емоційна реакція пов'язана зі стосунками.

2. Як нейровідмінна нервова система перевантажується

Чим довше триває дія стимулу, тим сильніше він впливає і хвилює НД людину. Мозок не звикає до нього. Таламус погано відфільтровує сигнали, а його зв’язки з корою більш активні, через що сигнал обробляється інакше. 

До того ж лімбічна система, яка відповідає за емоції, у нейровідмінних працює активніше, тому навіть звичайний стимул може викликати сильну реакцію: огиду, нудоту, страх, ейфорію чи збудження.

Приклад: Вечір. Прохолодно. Чоловік приносить плед НД дружині.

Вона в нього згортається і відчуває, навіть через одяг, наскільки він нестерпно колюче-болючий (сильний стимул, який не зникає).

І замість радості і задоволення від турботи, в неї зовсім інші емоції: хвилювання, роздратування, огида.

Дотик пледа - не просто факт, а яскрава суміші фізичних відчуттів і емоцій у відповідь саме на дотик.

Складні емоції і переживання

Не знаючи особливостей та проявів себе чи нейровідмінного партнера, поведінка описана вище може бути сприйнята по-різному: 

👨‍💼 У чоловіка з прикладу може виникати непорозуміння “це просто плед, я ж хотів як краще, що не так?”.

👩‍💼 У жінки – роздратування, перевантаження, агресія і згодом провина. Провина за власні почуття, за сильну емоційну реакцію, претензії до себе “ну чому у мене все не як у людей, чому якийсь клятий плед псує мої стосунки?”.

Часто людина навіть не розуміє, що саме плед викликав таку реакцію. А якщо й розуміє, то це здається настільки дивним, що важко пояснити партнеру: «Мене дратує плед». Ще й усвідомлюєш, що він хотів як краще, а ти виглядаєш невдячною.

Багато нейровідмінних людей, особливо без діагнозу або з пізньою діагностикою, не довіряють своїм відчуттям. Бо їхні реакції часто «не такі, як у всіх». І ще з дитинства вони вчаться мовчати про свої незручності, щоб не почути у відповідь: «не вигадуй», «не драматизуй», «що за принцеса на горошині» та інші фрази, які змушують сумніватися у доречності своїх відчуттів.

"Маскування" працює, але дорого коштує

Тому багато нейровідмінних роками адаптуються, «стискаються», мовчать про свої потреби, щоб не виглядати «дивно». 

Але організм усе одно дасть знати через: 

1. вигорання
2. тривалі періоди відновлення
3. довший час сну
4. когнітивний спад (памʼять, увага)
5. проблеми зі сном і настроєм
6. критичне падіння працездатності

Розуміння ж своїх особливостей, свого сенсорного профілю допомагає:

1. уникати перевантаження як у прямому сенсі, так і через копінг-стратегії для відновлення
2. регулювати рівень стимуляції, усвідомлено обираючи/підлаштовуючи середовище під себе

На лекторії “Сенсорика” ми розглядаємо сенсорні системи, рівень нейромедіаторів, вплив цих особливостей на менструальний цикл та сексуальність, стосунки та багато іншого, що паралельно спливає в процесі розмов і запитів учасників.

У нас формат “онлайн-журналу” з щотижневими статтями і онлайн-зустрічами, де можна обговорити в живій розмові те, що викликає питання. 

👉 Долучитись до нашої камерної групи за спеціальною ціною можна тут.

Для кожного стану, ASD, ADHD, AuDHD, є певні характерні патерни:

1. для ASD більш характерна 🔺ГІПЕРчутливість в кількох системах одночасно, зокрема: тактильної, аудіальної, зорової, нюхової, смакової
2. для ADHD більш характерна 🔻ГІПОчутливість тактильної, слухової, пропріоцетивної, вестибулярної систем. 🔺Гіперчутливість теж може бути, але менш характерна і не в кількох системах одразу
3. AuDHD - це поєднання ASD i ADHD ⇒ прояви складніше і більш суперечливі, ніж при кожному з цих станів, висока варіативність/комбінованість проявів 🔺гіпер- та 🔻гіпочутливості

Марі і її непонятні відчуття, які (не) вписуються в профіль

Офіційно за довідкою у мене діагностований тільки РДУГ, але в процесі співпраці з Катьою і вивчення матеріалів з лекторію “Сенсорика”, стало зрозуміло, що у мене є й аутизм. 

Його мені не діагностували тільки тому, що я не йшла із запитом знайти і його. Ну отак… З часом планую додіагностуватись офіційно до іншого психіатра.

Цікаво те, що коли я читала цю ж статтю і попередній розділ про патерни (це малесенька частина лекторію, якою ми вирішили поділитись), я аж ніяк не звернула увагу на оце “у AuDHD прояви складніші і більш суперечливі”.

Бо й справді, у мене в багатьох системах є 🔺гіперчутливість (тактильна, зорова, нюхова, аудіальна), як у типового ASD.

Але разом з цим, у мене є й 🔻гіпочутливість, бо я ріжусь і не відчуваю, бʼюсь об предмети до синяків і помічаю їх лиш згодом, не розуміючи звідки вони. Можу роздерти до крові кросівками ногу і помітити тільки тому, що хтось каже “йой, у тебе нога юшить” 👀 Це вже прояви ADHD заходять в чат.

На початку я зауважувала – НЕ ПОРІВНЮЙТЕ СВОЇ ПРОЯВИ з проявами інших знайомих нейровідмінних, бо саме думка "та не, ну у мене не може бути AuDHD, бо у мене не такі сильні прояви, як в Каті чи Ані (мої діагностовані подруги)" зіграла зі мною злий жарт. Через це порівняння, я наче відкидала частину інформації про ASD прояви підсвідомо і цим плутала собі карти.

Часом, читаючи описи, я не могла однозначно сказати “це про мене чи нє”. Плюс якщо згадати про недовіру своїм почуттям і відчуттям, то це складається в картинку, яку я зсередини не ладна була побачити. Але завдяки розмовам з Катьою на прямих ефірах, ми це розібрали і вона мʼяко підвела мене до думки порефлексувати на тему “а шо якщо це не тільки РДУГ” і подивитись ще під новою призмою на свої прояви. 

А це вже багато чого прояснило. Наприклад, чому я, як екстраверт, обожнюю виступати, бути серед людей, але... Максимум 2-3 дні на тиждень, а решту днів мені критично необхідно бути вдома, щоб перетравити цю взаємодію. Якщо цього не відбувається, я відчуваю різкий стрибок напруги, роздратування, втоми і наче я їду "на ручніку", бо дуже треба закрити якусь взаємодію, але це потребує надзусиль.

І наостанок, перед висновками хочеться ще зауважити – якщо у тебе немає довідки-підтвердження, твої почуття все-одно валідні!

Десь на просторах інтернету я вичитала фразу (не дослівно): якщо ти підозрюєш у себе розлад, веди себе так наче довідка вже є. 

1. Це ок говорити про свої сенсорні особливості і з повагою ставитись до своїх потреб
2. Це ок просити подругу чи партнера вийти з надто гучного кафе, або піти з приміщення, де освітлення, запахи чи надмір людей перевантажує твою нервову систему
3. Це ок просити про допомогу, коли наступає параліч вибору* від надміру позицій в ресторанному меню

Це тупо моя проблема, в таких випадках, я раніше питала "а що ти будеш?", що б не видаватись надто странною дорослою тьоткою яка не може з 15 листів меню вибратись щось одне.

Зараз, знаючи цю особливість, я прошу людину допомогти мені обрати і зазвичай всі погоджуються.

Міцно обіймаю (якщо дозволиш) твою чутливу дупцю і бажаю розібратись у своїх особливостях настільки, щоб прийняти це і почати жити більш співчутливо до себе. 

Буду рада, якщо долучишся до нашого лекторію чи знайдеш будь-який інший спосіб 🫂 Бо чим краще ми знаємо себе. тим легше жити в цьому світі і створювати щось прекрасне. А я точно знаю ти скоріше за все талановитий творець!

🔍 5 важливих висновків:

1. Сенсорна чутливість — не каприз, а нейробіологічна особливість. У нейровідмінних людей нервова система працює інакше: замість звикання до стимулів відбувається їх накопичення і перевантаження.
2. Прояви сенсорної чутливості можуть маскуватись або змінюватися. Навіть упродовж дня. Часто люди самі не помічають, що реакція виникає через сенсорний тригер.
3. Фільтрація сенсорної інформації порушена. У НТ людей таламус "гасить" шумові фони. У НД він може передавати навіть дрібні стимули на повну потужність → реакції стають надто сильними і як наслідок емоційними.
4. Нерозуміння своїх сенсорних особливостей призводить до сорому, самоосуду і стратегії “зламатися чи пристосуватись”. Але компенсація ціною дисоціації й виснаження рано чи пізно дасть про себе знати.
5. У ASD, ADHD та AuDHD — прояви різні. А який твій патерн?

🪞 Міні-вправа–дослідження:

Протягом дня, а краще кількох, фіксуй:

1. що тебе дратує/перевантажує у звуках, дотиках, запахах, їжі, одязі
2. у який час доби ти чутливіша (тут ще добре розібратись з менструальною фазою, бо у НД жінок там теж є особливості, плануємо про це написати детальний гайд)
3. які речі викликають комфорт і заспокоєння

Наприкінці дня:

1. Випиши 3 найяскравіші тригери
2. Поміркуй: як ти можеш додати більше заспокоєння і зменшити тригери?

Це лише початок формування власної сенсорної мапи. Можеш з часом зібрати її як карту — візуально чи у нотатнику. Це сильно допомагає помічати, де твій “плед”, а де — просто складна розмова.

🌟 Якщо було цікаво — [підписуйся на наш канал] щоб не пропустити оновлення і долучайся до лекторію за спецціною

Нові статті, проєкти і гайди (в планах гайд про сексуальність і менструальний цикл у нейровідмінних) 😏