Гіпочутливість: коли мозок "недоотримує" сигнал

Як часто ти лягаєш спати і помічаєш подряпину на нозі, але не пам'ятаєш, коли її отримала. Або ходиш у легкій кофтині в холод, і тобі справді не холодно — поки хтось не запитає «тобі реально не холодно?». Або вдаряєшся об одні й ті самі меблі, помічаючи синець згодом.

Це може бути не неуважність і не химерний характер, а 🔻гіпочутливість — і вона зустрічається значно частіше, ніж про неї говорять.

Що таке 🔻 гіпочутливість

Це знижена реакція нервової системи на сенсорні сигнали. Мозок отримує інформацію від рецепторів, але обробляє її як слабшу, ніж вона є насправді, або взагалі не реєструє.

Це одна з двох форм нетипової сенсорної обробки — поряд із 🔺 гіперчутливістю, де присутня надмірна реакція на стимули.

Важливий нюанс: обидві можуть існувати в одній людині одночасно, у різних сенсорних системах

Можна мати високу чутливість до звуків і водночас мати проблеми із відчуттям болю чи холоду. Такий собі конструктор варіантів

У однієї людини з РДУГ, РАС може бути один «набір», в іншої — інший.

Дослідження Bijlenga et al., 2017, проведене серед дорослих із РДУГ, показало: у порівнянні із загальною популяцією, дорослі з РДУГ мали значно вищий рівень і 🔺 гіпер-, і 🔻 гіпочутливості. 43% жінок і 22% чоловіків із РДУГ повідомляли про сенсорну 🔺🔻 чутливість — і ці показники були пов'язані безпосередньо з симптомами РДУГ, незалежно від наявності аутизму.

Тобто гіпочутливість — це не рідкісний виняток. Не окремий стан високочутливої людини або HSP (highly sensitive person). Це одна з ключових особливостей мозку з РДУГ і РАС.

Мій особистий біль — це не помічати розтерті п'яти влітку. Можу йти і не відчувати болю, поки хтось з друзів не зауважить, що у мене йде кров 🙄 І от коли я вже побачила розтерте місце, тоді й біль починає пробиватись.

Туди ж «неопізнані» порізи на пальцях, особливо часто це трапляється після гоління. Коли я промиваю лезо і проводжу пальцем. Власне, розуміння, що це саме лезо є через те, що вони лишають характерний слід.

Маємо безкоштовний гайд про тактильну чутивість, де пояснюється як і чому працює система реєстрації болю у людей з РДУГ, РАС

Як мозок фільтрує сигнали — і чому деякі «не проходять»

При гіпочутливості поріг активації вищий: щоб сигнал «пробився» до свідомості, він має бути значно інтенсивнішим. Легкий дотик лишається не поміченим. Незначний біль не зареєстрованим. Сигнал від помірного холоду не надсилає попередження.

Нейровізуалізаційні дослідження (Brain Communications, 2025) показують, що атипова сенсорна обробка пов'язана зі специфічними мозковими мережами — зокрема із субстанцією нігра, медіальною орбітофронтальною корою та мозочком. Ці ж зони задіяні в регуляції уваги й мотивації.

Ось чому гіпочутливість так часто йде поряд із РДУГ

Людина з 🔻гіпочутливістю буквально отримує менше сенсорної інформації від свого тіла й середовища. І мозок намагається компенсувати це по-своєму — про це далі.

Як це виглядає у повсякденному житті

Гіпочутливість може проявлятися в кожній із восьми сенсорних систем по-різному. Ось найпоширеніші сигнали — читай і відмічай, що впізнаєш 👇

🔻 Тактильна (дотик, тиск, біль)

1. Синці, подряпини, порізи — без пам'яті про те, як отримала
2. Висока терпимість до болю, аж до того, що серйозні травми залишаються непоміченими
3. Тягне до контрастних текстур - рельєфного, шорсткого, колючого

🔻 Температурна

1. Помічаєш холод або спеку, коли вони досить сильні, через інші сигнали тіла або вже через больові відчуття від шкіри
2. Виходиш взимку в легкому — і щиро дивуєшся, чому інші кутаються
3. Приймаєш дуже гарячий душ, бо тепліший здається «нормальним»

🔻 Пропріоцептивна та вестибулярна (положення тіла, рух)

1. Любов до дуже тугих обіймів, важких ковдр, тісного одягу — слабкий тиск просто не відчувається
2. Часто вдаряєшся об меблі, дверні косяки, кути
3. Важко сидіти рівно — постійно хочеться кудись упертися, скрутитися, лягти, похитатися
4. Хруст суглобів, розтяжки, натискання на м'язи — це не просто звичка, це можливість нарешті відчути тіло
5. Подобається ходити босоніж, бо так комфортніше і краще відчувається поверхня

🔻 Інтероцептивна (внутрішні сигнали тіла)

1. Не помічаєш голоду або спраги, насичення поки вони не стають дуже інтенсивними
2. Складно зрозуміти, що втомилася, — поки буквально не перестанеш функціонувати
3. Не завжди розумієш, чи тобі холодно, чи є дискомфорт у тілі, чи потрібно до туалету

🔻 Слухова та зорова

1. Не реагуєш на фоновий шум, який відволікає інших
2. Тебе важко «дозватися» — не тому що ігноруєш, а тому що сигнал не «пробився»

Як гіпочутливість маскується під характер

Одна з причин, чому про гіпочутливість так рідко говорять — вона виглядає зовсім не як «проблема з чутливістю». Вона виглядає як риси характеру.

«Ти така незворушна» — а насправді просто не відчуваєш того, що відчувають інші

«Ти така незграбна» — а насправді пропріоцепція не дає точних сигналів про положення тіла

«Ти не стежиш за собою» — але якщо тіло не надсилає сигнали про голод, холод, втому — як за цим стежити?

🔻Гіпочутливість легко сплутати з дисоціацією, байдужістю або «просто поганою координацією», але ні. Це конкретна особливість сенсорної обробки — і розуміння цього є першим кроком до того, щоб припинити звинувачувати себе.

Найбільший подарунок, що я отримала за час дослідження теми, це те, що у всього завжди є причина!

Я можу не знати що саме відбувається в моєму організмі в даний момент, але розум вже не чіпляється за думку "це я винна", "зі мною щось не так" (корінь яких лежить в недостатній поінформованості)

Тепер я можу не знати що конкретно відбувається, але маю достатньо підтверджень, що причина є і це більше не викликає ядучу хвилю провини чи критики, яка виснажує не менше за тілесні процеси спричинені розладом

Сенсорний пошук: коли тіло шукає більше

Один із проявів 🔻гіпочутливості — сенсорний пошук (sensory seeking). Це активне прагнення отримати більше стимуляції, бо мозок хронічно її "недоотримує".

Виглядає це так:

1. Хочеться постійно щось жувати, гризти (ручки, краї одягу, нігті)
2. Тяга до гострої, кислої, дуже солоної або незвичної за текстурою їжі
3. Потреба у фізичному русі: стрибати, розгойдуватися, крутитися
4. Бажання бути загорнутою якомога щільніше — у ковдру, великий светр, чиїсь руки
5. Хруст пальцями, витягування суглобів — робиться автоматично і заспокоює
6. Люди з сенсорним пошуком інколи намагаються “відчути себе” через сильні відчуття, які можуть бути небезпечними, наприклад селфхарм, агресивний спорт, часті бійки
7. Тривале спостерігання за рухомими об'єктами - машини, люди, тварини, листя
8. Тривале “залипання” на візуальних текстурах, лампочках, гірляндах, світлі
9. Перемикання між звуками поки не знайдеш “правильний”
10. Гучна музика, повторюванні ритмічні звуки (наприклад, стук пальцями)

Сенсорний пошук може здаватись "дивною звичкою"допоки немає розуміння, що це спосіб, яким нервова система намагається отримати те, чого їй не вистачає

Сенсорний пошук часто зовні схожий на прояви тривоги, але їх механізм різний!

Сенсорний пошук про “мені потрібно більше відчути” - пошук сигналу.

Тривога про “мені неспокійно, тому я не можу зупинитися щось робити” - спроба заспокоїтися, не завжди усвідомлена (наприклад, можна автоматично клацати ручкою). Стимінг при тривозі.

У нейровідмінних людей сенсорний пошук може вмикатися під час тривоги і використовуватися для саморегуляції та заспокоєння.

🔻Гіпочутливість і РДУГ: який зв'язок

Сенсорна обробка довгий час не вважалася частиною РДУГ — її пов'язували переважно з аутизмом. Але сучасні дані змінюють цю картину.

Те саме дослідження Bijlenga показало: чим вищий рівень симптомів РДУГ — тим виразніші сенсорні особливості, і це відношення має характер "доза-відповідь". Тобто це не збіг і не супутня проблема — це частина того, як РДУГ проявляється в тілі.

Сенсорна чутливість у людей із РДУГ пов'язана з регуляцією допаміну — нейромедіатора, який відповідає не тільки за увагу й мотивацію, а й за те, як мозок "зважує" сигнали як важливі чи незначні.

І ще один момент, який мені здається важливим: сенсорна чутливість — не стала величина. Вона змінюється залежно від стану нервової системи — кількості сну, їжі, емоційного та когнітивного навантаження. В складний день те, чого зазвичай не помічаєш, може раптово стати дуже помітним. І навпаки.

Що може допомогти

Гіпочутливість не потрібно "лікувати". Але знання своїх сенсорних потреб дає змогу жити з більшим комфортом і менше дивуватися власній поведінці.

1️⃣ Сенсорна дієта — поняття з ерготерапії. Це набір цілеспрямованих сенсорних активностей протягом дня, які дають нервовій системі те, чого їй не вистачає:

1. Важка ковдра або компресійний одяг — глибокий тиск заспокоює і "приземляє"
2. Регулярний рух: ходьба, стрибки, будь-яка активна фізична дія
3. Жувальні ґумки, тверда їжа, сенсорні іграшки для жування
4. Контрастний душ — дає чіткий температурний сигнал
5. "Зважені" вправи (штовхати, тягнути, нести щось важке) — активують пропріоцепцію

Я зібрала в окремий гайд посилання такі штуки для кожної сенсорної системи і де їх можна придбати. Щоб отримати його, поділись будь-якою статтею з платформи в будь-якій соцмережі і тегни @adhd_mari

І я з радістю поділюсь

2️⃣ Шукати способи чути тіло — особливо якщо знижена інтероцептивна чутливість. Дехто помічає, що нагадування через таймер ("перевір чи голодна? тобі холодно?") допомагає підтримувати базові потреби. Хтось просить близьких людей звертати свою увагу і нагадувати про сон, втому, їжу.

3️⃣ Фізична активність із опором — плавання, йога, танці, важка атлетика, прогулянка з рюкзаком. Активності, де тіло відчуває тиск і опір, дають пропріоцептивну інформацію, якої мозку не вистачає в спокої.

4️⃣ Розповісти близьким — бо з боку 🔻гіпочутливість часто виглядає як дивацтво. Але коли люди розуміють, що це особливість сприйняття, — стає значно простіше і так легше пояснювати власний досвід.

5️⃣ Ерготерапевт — якщо сенсорні особливості суттєво впливають на повсякденне життя, ерготерапевт, знайомий із сенсорною інтеграцією, може допомогти скласти індивідуальну сенсорну дієту.

Підбиваємо підсумки

1. Гіпочутливість — це знижена реакція на сенсорні сигнали, а не байдужість або неуважність
2. Вона зустрічається у 43% жінок із РДУГ — і пов'язана безпосередньо з симптомами РДУГ, не лише з аутизмом
3. Може проявлятися в будь-якій із восьми сенсорних систем — від болю і температури до голоду і втоми
4. Сенсорний пошук — це не "дивна звичка", а спосіб нервової системи компенсувати нестачу стимуляції
5. Чутливість змінюється залежно від стану — недосип, стрес і голод посилюють або змінюють сенсорні реакції
6. Знання про власну чутливість допомагають краще розуміти себе і свої потреби

Долучайся до каналу, щоб отримувати повідомлення про нові статті — у нашому Telegram і ділитись досвідом чи питаннями, що виникли в процесі ознайомлення

Джерела

1. Bijlenga D. et al. (2017) — "Atypical sensory profiles as core features of adult ADHD, irrespective of autistic symptoms". European Psychiatry
2. Panov V. et al. (2025) — "Network localization of altered auditory and somatosensory sensitivity". Brain Communications
3. ADDitude Magazine — "Sensory Processing Disorder and ADHD". additudemag.com