Нейрорізноманіття: чому інший не означає "неправильний"
Скільки себе пам’ятаю, я завжди була «не такою»
Це відчуття відмінності боліло. Мене не розуміли, не сприймали «за свою». Я щось робила не так, як усі, або ж узагалі не робила того, що від мене очікували. Я не вписувалася в рамки соціуму.
Постійно здавалося, що я якась «неправильна», зламана, зайва. Навіть поруч з іншими людьми, навіть у стосунках — залишалася самотньою.
А після 30 я дізналася, що в мене РАС та РДУГ. Я — нейровідмінна. І тепер мої відчуття мають пояснення.
Підписуйся на телеграм канал для сповіщення про нові статті та анонси проєктів в рамках early birds
Парадигма нейрорізноманіття
Термін «нейрорізноманіття» вперше з’явився у 1998 році в роботі австралійської соціологині Джуді Сінґер як наслідок руху за права людей з аутизмом.
Нейрорізноманіття — це природна варіативність роботи мозку, по-різному сприймають і обробляють інформацію, вчаться, взаємодіють, мислять і реагують на світ.
Ключові поняття парадигми нейрорізноманіття:
- Нейротипові (neurotypical, НТ) — люди, чий мозок працює стандартно, як у більшості.
- Нейровідмінні (neurodivergent, НД) — люди, чий мозок працює інакше (РАС, РДУГ, дислексія, диспраксія тощо).
Концепція нейрорізноманіття говорить
👉 Деякі особливості мозку — це природні варіації, а не «відхилення»
👉 Немає єдиного «правильного» чи «неправильного» способу функціонування мозку
Але на пострадянському просторі толерантність до відмінностей усе ще низька. Людей намагаються «підігнати» під стандарт і обмежити рамками «норми». Все, що виходить за ці межі, сприймається як «відхилення», яке треба виправити або лікувати.
Так, нейровідмінності можуть викликати труднощі, і в деяких випадках потрібна медична допомога. Але як можна «вилікувати» тип сприйняття, мислення чи спосіб взаємодії зі світом?
Нейровідмінні люди часто стикаються з подвійними стандартами, коли одна і та сама риса в поведінці для нейротипових трактується як нормальна або позитивна, а для НД - як негативна. Розберемо на прикладі стимінгу та спецінтересів.
Стимінг – природна саморегуляція для всіх
Стимінг — це повторювані дії, які допомагають заспокоїтися, зосередитися або впоратися зі стресом. Приклади, які знайомі всім: кусання нігтів, крутіння ручки, покачування ногою, постукування пальцями по столу.
Нейротипові люди часто стимляться, навіть не помічаючи цього. Але коли стимінг більш помітний або незвичний, його починають вважати “проблемою”, яку треба “пропрацювати”.
Приклади нейровідмінного стимінгу:
- Покачування тілом, розмахування руками, плескання
- Видавання різких або повторюваних звуків
- Перебирання текстур або предметів в руках (каблучка, вервичка, тактильні іграшки)
- Гримаси, стискання або кусання губ, скреготіння зубами
У обох випадках стимінг — це природний спосіб саморегуляції, але у нейровідмінних людей він може бути більш вираженим.
Спецінтереси — глибоке захоплення чи “зацикленість”?
Якщо нейротипова людина глибоко захоплюється темою, її хвалять за наполегливість і відданість справі. Але коли так само поводиться нейровідмінна людина, це часто називають “патологією”.
Спецінтерес — це інтенсивне захоплення певною темою, яке приносить нейровідмінній людині задоволення та може стати ключовим ресурсом для навчання, роботи й самореалізації. Вона заглиблюється у тему, вивчаючи все до найдрібніших деталей.
Подвійні стандарти формуються через незнання і стереотипи. Прийняття нейрорізноманіття означає визнання того, що всі люди мають право на свої особливості, навіть якщо вони виходять за рамки “нормального”.
Що ж нам пропонує парадигма нейрорізноманіття?
1. Прийняття і повага
Зміну ставлення суспільства: нормалізація нейровідмінності як частини різноманітності людської популяції (як і колір шкіри, очей, волосся, зріст, вагу), а не як щось, що обов’язково потребує корекції, щоб уникнути стигматизації нейровідмінних станів, дискримінації і травматизації НД.
2. Підтримка сильних сторін, а не концентрація на «дефіцитах»
Людина з особливостями може реалізуватися й приносити користь суспільству, якщо їй створити відповідні умови. Іншими словами, має бути адаптація середовища і розробка підтримуючих методів, щоб НД людина могла реалізувати свій потенціал і комфортно почуватися в суспільстві.
3. Сприйняття різноманітності як переваги
НД люди мають інший тип мислення, що дозволяє знаходити інші унікальні варіанти рішення задач, розробляти нові підходи, генерувати нові ідеї.
Рівні можливості для всіх — незалежно від нейротипу
Статті 21, 23, 28, 43 Конституції України гарантують рівність усіх людей у правах, повагу до гідності, свободу розвитку особистості, захист від нелюдського поводження та право на працю. І ці права мають однаково поширюватися як на нейротипових, так і на нейровідмінних людей.
Має бути розуміння, що це не просто вибрики людини, а особливості функціонування її мозку, які потребують інших умов для його розвитку і самореалізації. Тобто їх особливості і потреби мають враховуватися при спілкуванні, навчанні та працевлаштуванні.
Які є приклади в світовій практиці?
У світі є чимало прикладів того, як суспільство адаптується до потреб нейровідмінних людей, створюючи комфортні умови для навчання, роботи та життя. Ось кілька відомих ініціатив:
1. Адаптація робочих місць
Microsoft має програму Neurodiversity Hiring, яка передбачає адаптовані співбесіди та індивідуальну підтримку для людей з аутизмом, РДУГ та іншими нейровідмінностями. Подібні програми є в SAP, JPMorgan Chase, Dell та інших корпораціях.
Австралійська компанія Xceptional спеціалізується на працевлаштуванні людей з аутизмом у сфері IT, враховуючи їхні особливості у підборі завдань та робочого середовища.
2. Освітні ініціативи
Університет Монреаля створив спеціальну програму підтримки студентів з аутизмом, що включає менторство, зручні робочі простори та адаптовані навчальні матеріали.
Фінляндія активно впроваджує інклюзивну освіту, де учні можуть обирати навчальний стиль, отримувати сенсорні перерви та мати додаткову підтримку.
3. Сенсорно-дружні простори
Аеропорти (Гельсінкі, Манчестер, Дублін, Сан-Франциско) мають тихі кімнати та адаптовані зони очікування для людей з гіперчутливістю.
Музеї та театри (Metropolitan Museum of Art, Science Museum London, Broadway) пропонують спеціальні години для відвідувачів з аутизмом, де зменшують рівень шуму, адаптують освітлення та персонал проходить спеціальне навчання.
4. Сенсорна адаптація в публічних місцях
Британські супермаркети Tesco, Morrisons запровадили "тихі години" з приглушеним світлом і мінімальним шумом для комфортного шопінгу.
В Японії у метро створені зони зі зниженим рівнем шуму та адаптованим освітленням для людей, чутливих до сенсорних подразників.
Ці приклади показують, що, коли суспільство враховує потреби нейровідмінних людей, це робить світ комфортнішим для всіх.
Підбиваємо підсумки:
- Нейровідмінність – це не відхилення, а природна варіація. Нейровідмінні люди сприймають і обробляють інформацію по-іншому, і це нормально
- Прийняття нейрорізноманіття зменшує стигматизацію. Важливо не виправляти нейровідмінних людей, а створювати комфортне середовище для всіх
- Підтримувати і розвивати сильні сторони, а не концентруватися на «дефіцитах»
Хочеш бути на зв'язку, але без зайвого спаму?
Коли буде щось новеньке — я шепну тут.
Там же будуть оголошення матеріалів про секс, стосунки та комунікацію у нейровідмінних. Чи то лекції, чи то гайди, ще не придумали)