Секс, РДУГ і аутизм: чому бажання працює не “просто”

Viktoriia 8-11 хв читати · 1 тиж. тому

Мені дуже хочеться почати з важливої думки:

якщо вам складно з сексом, бажанням, тілом, фокусом чи близькістю — це не означає, що з вами щось не так

Особливо якщо у вас є РДУГ, аутистичні риси, ПТСР, виснаження, досвід травми, депресія, тривалий стрес або нервова система, яка дуже багато всього помічає й обробляє одночасно.

Cексуальність загалом почасти працює не так, як продають в кіно. Не кажучи вже про особливості сексуальних стосунків у нейровідмінних людей. Не «спонтанно, пристрасно і само собою». А через безпеку, адаптацію, комунікацію, сенсорний комфорт і розуміння себе.

І це не робить її менш справжньою

Сьогодні ми розберемо кілька питань учасників спільноти, які можуть бути знайомими багатьом і на їх прикладі розберемо «чому так працює?» і «як з цим бути?».

1️⃣ «Я відволікаюсь під час сексу. Це нормально?»

– Дуже нормально!

Люди з РДУГ часто описують секс так: «Я тільки включилась — і вже думаю про фарш, фікус і сенс життя»

І це не жарт. Мозок при РДУГ може працювати як браузер із сорока відкритими вкладками. І секс не завжди вимикає цей шум. Багато хто через це починає соромитися себе: «зі мною щось не так», «я недостатньо люблю партнера», «я недостатньо сексуальна людина».

Але правда в тому, що сексуальність при РДУГ дуже залежить від:

рівня стимуляції і фокусу
сенсорного навантаження і безпеки
втоми
новизни
стану нервової системи загалом

Тому іноді навіть одне питання посеред процесу: «тобі так добре?», «а так?», «що ти хочеш?» може буквально «скинути» збудження. Мозок переключається з відчуттів у режим аналізу. І тут дуже допомагає не «контролювати думки», а навпаки — повертати себе в тіло.

Через ритм, дихання, температуру, тиск, знайомий запах, музику, приглушене світло, певні повторювані рухи. Комусь допомагають важкі ковдри, комусь — сенсорні практики, комусь — атрибутика БДСМ, тому що вона створює відчуття структури й передбачуваності.

До речі, багато нейровідмінних людей приходять у БДСМ не через «жорсткість», а через: передбачуваність, ритуальність, чіткі домовленості, зрозумілі ролі, сильніше відчуття присутності в тілі. І це абсолютно нормально

Тобто, коли ти помічаєш, що увага вилітає з процесу, замість того, щоб звинувачувати себе в цьому — спробуй повернути її на відчуття у власному тілі. Нехай у карті дій з'явиться новий варіант окрім самокритики. І це ок, якщо з першого разу не вийде, на це треба час.

Разом з цим дуже важлива річ — не «дотерплювати» секс після того, як інтерес або контакт із тілом уже зник і спроби повернення до відчуттів не допомагають. Коли нервова система регулярно переживає секс як перевантаження, вона починає асоціювати близькість не із задоволенням, а з небезпекою. І це часто одна з причин, чому з часом лібідо може зникати.

🔄 Вправа «Ти мені — я тобі»

Це одна з моїх улюблених вправ для пар, яким важко говорити про свої бажання словами.

Один із партнерів заплющує очі (за бажанням можна вдягнути маску для очей, щоб прибрати візуальні стимули й краще зосередитися на відчуттях). Другий партнер без слів демонструє на тілі того, хто із заплющеними очима, як саме він хотів би, щоб до нього торкалися: якою має бути сила дотику, темп, тривалість, напрямок рухів чи паузи між ними.

Після цього партнери міняються ролями.

Комусь потрібно:

20 хвилин стимуляції клітора
комусь — повільний ритм
комусь — тиск
комусь — багато поцілунків
а комусь — п'ять хвилин стимуляції лівого соска

І це нормально. Суть вправи не «зробити правильно», а навчитися без сорому показувати: «ось так моє тіло любить». Потім ви міняєтесь місцями.

Дуже часто після таких практик люди вперше за багато років починають реально бачити сексуальність одне одного — без сценаріїв і без «треба».

Щоб зрозуміти як можуть пояснюватись твої тактильні преференції, рекомендуємо прочитати безкоштовний гайд "Тактильна чутливість" і якщо захочется заглибитись – його поглиблену версію "Секс і тактильна чутливість"

2️⃣ «Я хочу хотіти сексу, але ніби не можу»

Після інсульту, госпіталізації, хронічного стресу, антидепресантів, гормональної контрацепції чи сильного виснаження лібідо дуже часто змінюється. І це не «поломка». Нервова система в режимі виживання рідко "думає" про секс. Вона залучена в процеси виживання і відновлення.

Особливо після інсульту або тяжких станів тіло може певний час буквально «не мати доступу» до збудження. І це нормальний фізіологічний процес.

Людина може любити партнера, хотіти близькості, хотіти ніжності, сумувати за сексом, але не відчувати самого бажання. І це може бути болісним переживанням, бо з'являється страх: «а раптом я вже ніколи не повернуся до себе?».

Але сексуальність не зникає назавжди. Вона може змінюватися, перебудовуватися, ставати іншою.

Ще одна річ, про яку мало говорять: не всі люди спочатку «хочуть», а потім займаються сексом. У багатьох бажання приходить уже в процесі: після дотиків, розслаблення, флірту, після відчуття безпеки, після того, як тіло «прокинулося».

І це теж нормально!

Але тут важливо чесно питати і відчувати себе, а не керуватись думками по типу «ну треба, бо партнер образиться». Тому що секс із провини дуже швидко руйнує контакт із власним тілом і, як наслідок, з партнером теж.

🔥 Вправа про сексуальність і бажання

Візьміть листок і розділіть його на три колонки.

У першій напишіть «Що мені подобається».
Не лише дії. А запахи, звуки, темп, світло, дотики, тканини, фантазії, тілесні відчуття.
У другій «Що мені цікаво спробувати, але страшно або соромно сказати».
У третій «Мої табу». Те, чого ви точно не хочете.

Потім обміняйтесь цими листочками без критики. Не щоб сперечатися, а щоб познайомитися одне з одним ближче.

Сексуальність дуже рідко формується «сама собою». На неї впливає: виховання, сором, релігія, травматичний досвід, перші стосунки, культура, досвід відторгнення, те, що нам колись сказали про наше тіло.

Іноді люди роками навіть не дозволяють собі подумати про те, що їм подобається. А досліджувати свою сексуальність — це нормально й дуже цікаво.

3️⃣ «У нас різний рівень бажання. Що робити?»

Різне лібідо в парі — це дуже поширена історія. І це не означає автоматично, що «ми не підходимо один одному», «любов пройшла», чи що «хтось неправильний».

Для багатьох людей з РДУГ секс — це не лише секс. Це ще й регуляція, дофамін, спосіб відчути контакт, зняття напруги, заспокоєння нервової системи, спосіб відчути близькість.

Детальніше чим відрізняється "функціонал сексу" для людей з РДУГ, РАС, АуРДУГ в цій статті поглибленого гайду про "Секс і тактильну систему"

Але інший партнер не зобов'язаний регулювати чужу нервову систему своїм тілом. І тут дуже допомагає перестати дивитися на стосунки через модель: «або секс є, або його немає».

Інтимність значно ширша і це можуть бути:

поцілунки без продовження
спільний душ
масаж
взаємна мастурбація
флірт
секс-іграшки
БДСМ-практики
ніжність після сексу
спільний сон
тілесність без проникнення

Іноді дуже допомагає планований секс. І ні — це не робить його «штучним». Для пар із РДУГ чи аутистичними рисами передбачуваність часто навпаки створює більше відчуття безпеки.

Ще я дуже раджу не соромитися досліджувати свої фетиші та вподобання. Бо фетиш — це не завжди щось «екстремальне». Для когось це білизна, голос, запах, контроль, певний тип дотиків, рольова гра, певна тканина, домінування чи підкорення.

І дуже часто люди засуджують себе за речі, які насправді є абсолютно нормальною частиною сексуальності.

4️⃣ «Я хочу ніжності, але не хочу доторків»

Це одна з болючих тем. Бо людина може хотіти любові, близькості, тепла — і водночас у якийсь момент буквально «замерзати» від дотиків.

Особливо якщо колись доводилося терпіти, мовчати, продовжувати секс, коли вже не хочеться, боятися образити партнера, не мати внутрішнього дозволу сказати «стоп». Тоді нервова система може входити у стан завмирання.

У цей момент людині часто: важко говорити, важко рухатися, важко пояснити, що сталося, тіло ніби перестає бути «своїм».

І якщо секс продовжується після цього моменту, він може переживатися, як насильство — навіть якщо згода була на початку. Саме тому взаємна згода — це не одноразове «так».

Людина має право передумати, зупинитися, змінити формат, захотіти паузу, захотіти просто обіймів замість сексу. І це нормально. Дуже часто сексуальність починає повертатися саме тоді, коли в людини з'являється право на «мені можна не терпіти».

🫂 Що може допомогти

говорити з партнером
якщо важко говорити — писати
якщо важко пояснювати — показувати
читати про сексуальність
вивчати своє тіло без сорому
ходити до сексолога чи психотерапевта
досліджувати свої реакції без самокритики

Для військових, ветеранів, людей після поранень, ампутацій або ПТСР дуже рекомендую буклети «Любись» — окремо для жінок-ветеранок і чоловіків-ветеранів.

Також, якщо ви військова чи військовий, ви можете безоплатно отримати доступ до усіх доступних гайдів на платформі "Нейровідмінні".

Для цього напишіть Марі із відповідним коментарем та імейлом на який прийде доступ.

Вони є у вільному доступі й дуже тепло та делікатно говорять про близькість після травми. Також пропоную до перегляду мою лекцію на тему сексуальності, травми та близькості в досвіді війни.

Коли потрібна допомога спеціаліста

Іноді підтримка спеціаліста особливо потрібна, якщо:

вам складно будувати стосунки довгий час
сексуальність повністю пов'язана із соромом
сексуальна стимуляція займає весь вільний час
складно соціалізуватися або будувати контакт із людьми
секс викликає сильну тривогу чи відчуття від'єднаності від себе

І найголовніше: секс НЕ даний нам лише для «правильності» чи дітонародження

Він може бути грою, дослідженням, близькістю, способом відчути себе живими, способом знайомитися одне з одним заново. І нейровідмінний секс не гірший. Він просто часто потребує більше чесності, адаптації й безпеки.