Що (не) так з ідеєю "суперсил" у нейровідмінних?

На ці роздуми мене наштовхнув дослідницький ессей Ембер Грін і я дуже раджу його до перегляду. А також дякую самоадвокатці katinkaja за рекомендацію і роботу в інформаційному просторі по темі нейровідмінності.

Є два табори незгодних людей, які пишуть мені коментарі в тредс коли залітає допис, і я не засуджую, бо була в обох, проте вважаю вартим до обговорення:

1️⃣ Нема ніякого РДУГ, РАС ви все видумалі ліниві мамкині тряпки, просто треба краще старатись і взагалі вам нема чим зайнятись, то шукаєте собі діагнози як виправдання

Сюди одразу ж проситься оцей допис:

Публічно я звісно ніколи так не говорила, але внутрішньо регулярно собі казала, що я собі "просто видумую", що я "лінива", що я "підозрюю діагноз для виправдання своїх невдач".

І навіть після підтвердження у психіатра, мені потрібно було ще близько року дослідження матеріалів і розмов з іншими нейровідмінними для валідації цього факту у власній голові.

Якщо сумніви були, а може ти прямо зараз перебуваєш на цьому етапі, дуже раджу статтю про "5 кроків прийняття діагнозу" на прикладі Насті. Вона, як людина з діагнозом і психологічною освітою, доступно пояснює ці кроки. Посилання на статтю буде наприкінці.

Коментатори ж, які пишуть подібне публічно, скоріше за все, перебувають в стадії заперечення. Ці люди не знають і ймовірно не хочуть знати, як працює нейрофізіологія.

Я ж в свій час просто не знала з чого починати досліджувати і, по суті, мені бракувало теоретичної бази на яку я могла б твердо спертись і дати мозку нову точку опОри. 

Саме тому ця платформа існує, бо виросла з власної потреби у нестачі інформації української та спільноти в якій можна це обговорити.

Другі опозиціонери часто виступають з категорично протилежними заявами, що:

2️⃣ РДУГ, РАС – це суперсила і недооцінений святий грааль

І здавалося б, що перші більш небезпечні, бо агресивні і нападаючі, але ні... Бо ідея "суперсил" не тупо знецінює, що вмикає природній внутрішній опір. Вона спокушає.

Вона дає надію:

«Ти не поламана. Ти особлива»

«У тебе є суперсила»

«Ти наступний виток еволюції»

Нейровідмінні люди - це дууууже вразлива категорія, яка постійно відчуває тиск суспільства, не вписується в нього і не може пояснити «що, блін, зі мною не так» і тому шукає інформацію будь-де, часто не сильно перевіряючи джерела і їх достовірність.

Білів мі, я знаю, як після років відчуття себе "зламаною" хочеться повірити в свою особливість, качнути цей маятник на іншу сторону. У мене тривалий езотеричний бекграунд, бо я та сама людина, що шукала всюди — і зараз я думаю, що саме через цю надію, я так надовго залипла і не знаходила справжнього полегшення.

Марі, то в чому проблема, вони ж про хороше, про підтримку, хіба ні?

Може і про підтримку, але яка якість цієї підтримки? Ти можеш сказати, що загалом езотеричні тусовки дуже чуйні і що ніде не зустрічала таких класних людей, що нарешті ти там відчувала себе своєю. Але...

Віра в свою особливість, просвітльонність, тонковідчуття дає нетривалий ефект і пояснюється не твоєю нейрофізіологією, а якимись аспектами, які зазвичай неможливо поміряти і побачити. Все це сприймається чисто на віру або ставить тобі питання "ти що не з нами?".

Почасти цей шлях показує красиву картинку, але НЕ вчить саморегуляції. Особливо небезпечно, що в езотеричних колах переважно не сприймають медикаментозну підтримку, бо так «закриється суперсила, третє око, чутливість до тонкого світу».

Тобі запропонують 100500 практик і якісь з них справді будуть працювати, наприклад, йога або пранаями, бо вони впливають на парасимпатичну нервову систему і пропріоцептивну. Але якщо в практиках більше містицизму аніж роботи з тілом, то це скоріше буде просто яскравим новим досвідом.

За яким потім і ганяються по всьому світу та інтернету, шукають нових гуру, нові речовини, нові практики, нові екзотичні духовні розваги. І розгойдують свою нервову систему до критичних станів.

І якщо все це врешті не допомагає в потрібній мірі, то скоріше за все це ти щось робиш не так, не туда, неправильно, ну або просто "недостатньо стараєшся" (скільки разів ти це чув·ла в дитинстві? яка вірогідність, що захочеться доказати зворотнє?). Тобто знову ТИ винна·ий. Знову проблема в тобі. Ну або в твоїх минулих життях :)

Езотеричний hamster wheel в якому я шукала відповіді і здавалось, що знаходила, бо ставало трошки легше, але потім знову гірше. Бо розуміння "хто я" і яким чином я маю реалізувати свій "закладений потенціал" так і не прийшло. Часом думалось це ж яка я невдаха, що навіть не можу покладену на мене "місію" виконати...

Що ж врешті допомогло?

Я часто шуткую, що шукала відповіді в езотериці, минулих життях і тонких світах, а знайшла в кабінеті у психіатра. Сама по собі діагностика валідувала мені, що я це собі не придумала і хтось з реального світу це підтверджує. Це трохи зняло внутрішній тиск, бо вже тоді я була у затяжному вигорянні. Але без розуміння механізмів роботи мого мозку та організму, я все ще час від часу сумнівалась чи не помилиася лікар, чи я не надурила його.

Згодом ми почали говорити з Катьою (партнеркою по цьому проєкту), писати статті, створювати лекторій на базі її 12-річного досвіду і досліджень нейровідмінності. Я була і є в проєкті публічною частиною, тою, хто розказує про шлях, придумує і організовує формат, займається маркетингом.

Проте в процесі опрацювання матеріалів по темі, групових зустрічей у мене просвітлювалось в голові, я зводила теорію з практикою, слідувала новим стратегіям і спостерігала що працює, що ні.

Був етап, коли я переконувала Катю, що треба заходити в рекламу через "суперсили", а вона дуже дбайливо і обережно мене відмовляла. Дай їй Бог здоровʼя, бо зараз я обливаюсь холодним потом як згадую наскільки неетично це виглядало 🙈

З довіри і поваги до її досвіду, я відклала цю думку і просто продовжувала досліджувати себе. Не шукати як себе "починити" на черговому трансформаційному тренінгу, а старалась зрозуміти як функціоную я у своєму спектрі проявів і реакцій.

До чого я прийшла

Я — людина з невидимою disability, людина, яка потребує інформації про її нетиповий організм, підтримки, навички саморегуляції, можливо медикаментів, спільноти та головне – контакту з реальністю.

Мені нарешті можна НЕ займатись пошуком "як відкрити свої суперсили", "почистити чакри" та "прокачатись для виконання місії". Проте життєво необхідно навчитись функціонувати в злагоді зі своїм організмом. І я бачу позитивні зрушення.

Часом я заходжу в стадію горювання, бо мені гірко від думки, що мій політ амбіцій і реальні ресурси в дуже сильному розриві. І на місці де раніше я звинувачувала себе в слабкодухості і гнала вперед – зараз сум. А також співчуття, підтримка і обіцянка робити маленькі кроки в напрямку того, що робить моє життя приємним місцем.

Моя disability невидима, це не поломана нога, яку видно і всім зрозуміло, що не варто готуватись бігти марафон. Саме ця невидимість ускладнює багато процесів в комунікації із собою та іншими. Мені треба був час, щоб визнати це і це той ключик, який допоміг просити про допомогу і бачити свої прогалини в базових навичках.

Тепер замість питання "на коли це треба виконати", я питаю себе чи достатньо у мене сил, чи витримає таке навантаження моя нервова система без наслідків шатдауну. Про ці та інші стани перевантаження у нас є докладні матеріали, посилання на які будуть наприкінці статті.

І це початок дорослого стосунку з моєю нейровідмінністю. Я не кажу, що мій шлях — універсальний. Я кажу, що будь-який шлях вимагає контакту з реальністю. Бо крайність «ми особливі» часто закінчується дуже поганими наслідками.

Чергове відео від Ембер Грін демонструє як нейровідмінні все ж потрапляють на цей шлях.

Мій висновок після пройдених етапів

1️⃣ Кожна «суперсила» має дуже високу неусвідомлену ціну і розглядає лише одну сторону медалі

Бо яка ж це "суперсила", коли неконтрольована і виникає на фоні відсутності саморегуляції. Також поки людина вірить в суперсилу, часто не дає собі можливості визнати проблему і піти глибше у вирішення та попросити про допомогу.

2️⃣ Концепція "суперсил" накладає на дисрегульовану людину ще додатковий шар забовʼязань

Які та часто не в змозі виконати і падає в глибше розчарування. Проте не звертається за допомогою, не отримує якісного інформування, не наближається до розуміння "що відбувається".

3️⃣ Перекладає відповідальність у невдачі від "практик" на людину

Якщо не вийшло, то це не з інструментом щось не так,  а ти "ПРОСТО недостатньо стараєшся". І навіть будучи "космічним насінням" не можеш нормально реалізувати потенціал, що в тебе вклали. Занадто знайомий тригер з дитинства, щоб не повірити в нього знов і знов.

4️⃣ Негативно впливає і на окрему людину, і на суспільство, з яким небайдужі самоадвокативедуть інформуючу діяльність і відстоювання прав

Розкажи в коментарях про свій шлях або долучайся до каналу
Також там знайдеш анонси про нові статті та проєкти